Малишко Іван

Інженер – технолог та кераміст. 

Народився 4 жовтня 1927 року.

Закінчив Миргородський керамічний технікум та Львівську політехніку, кафедра силікатних матеріалів. З 1950 року – на ЛКСФ, спочатку технолог керамічного цеху. В 1961 року на новій виробничій основі зайнявся виробництвом керамічних виробів шляхом відливання. За його сприяння побудували три нові великі керамічні печі. 1966 року призначений головним інженером фабрики. Під його керівництвом відбулося проектування та будівництво нових корпусів фабрики. Реконструкція завершилась в 1972-73 рр.

Займався виробництвом тиражних керамічних виробів на основі експериментів з різнокольоровими поливами та лаконічними формами. Іван Малишко – провідний інженер технолог ЛКСФ –  перебудова потужностей та палітра нових емалей та барвників.

Помер 8 квітень 2012 р.

Іван Малишко про роботу на фабриці:

«…Поступив на КСФ в 1950 р. В той час випускали гончарним способом вазочки для квітів декоровані кольоровими ангобами і покриті прозорою свинцою глазуррю. На t ° С 980 °- 1000°. До кінця 50-их років було освоєно випуск теракотових бюстів західно – українських письменників. Спочатку працював, як технік – лаборант, а після переходу начальника цеху скульптора Грома на посаду контрольного майстра став начальником керамічного цеху.

В цей час використовувалась глина Річничанського родовища, Городоцьког району і стара піч, яка палилася дровами, потім була переведена на рідке паливо, а в 56-му році переведена на газ. 

Закреслено – … в 1959 році після конфлікту з директором фабрики…

Повернувся на фабрику в 1961 році і зайнявся на новій виробничій основі виготовленням керамічних виробів шляхом відливання. Це були різноманітні вироби, вази для квітів різного розміру, підлогові вази, вазони, кашпо, різного виду статуетки, фігурний посуд ( лембики ). Пізніше навіть крупно габаритні композиції і вироби двометрової висоти. Це вимагало зміни оснащення цеху. Довелось побудувати замість примітивних прямокутних три  круглі печі об’єм по 27 м ³, які забезпечили потреби цеху. Прибудова виробничих площ на протязі 61-66 р. Тоді ж виникла ідея розбудови фабрики на новій нижній території. В той час, в 1966 році був призначений головним інженером фабрики і все проектування та будівництво нових корпусів фабрики проходили під моїм особистим контролем. Реконструкція фабрики була закінчена в 1972 -73 роках. Особливо сприяли цій роботі скульптори Гром і Чайка…»             

Матеріал взятий з оригінального документу – власноручної біографічної довідки Івана Малишко.